Дитинство - це ранок життя...

Неділя, 27.05.2018, 07:17
Вітаю Вас, Гість
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Травень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Друзі сайту

Зброя – дитяча розвага чи спосіб виявлення емоцій?

     Зброя, це насамперед, атрибут війни чи боротьби у своєму справжньому вигляді. Вона уособлює в собі певну силу та владу, які отримує її володар. Тому можна зрозуміти, чому з цією іграшкою в руках, дитина асоціюється з чимось загрозливим та агресивним. Варто приймати до уваги й те, що дитина за допомогою таких іграшок чи ігор може виплеснути надлишкову енергію чи проектувати свої негативні емоції. Тут важливо пам’ятати, що основою розвитку є розуміння дитиною власних дій і установки, які при цьому нею керують.
     Власне, у виборі іграшок дитиною, повинна бути присутність добровільності і постійна заборона буде лише підкріплювати інтерес до зброї, а також забарвлювати цей інтерес агресивними нотками. Зброя приваблює дітей тим, що надає здатність «контролювати реальність», керувати, зі зброєю в руках вони відчувають незалежність і самостійність. Адже сучасні засоби масової інформації пропагують таке бачення, що зброя буває не лише у негативних героїв, але й позитивні персонажі використовують її. 
     Більшість батьків сумніваються, чи варто їхній дитині гратися з іграшковою зброєю і обмежують подібні ігри. Але насправді, більшу роль відіграють не самі собою ігри чи іграшки, а емоції та бажання, які супроводжують настрій дитини при використанні «агресивних засобів». І, що найважливіше, як реагують батьки на подібні забави, що говорять і до чого заохочують. Адже, до прикладу, аргумент типу «Це погана гра» чи «Зброя лише у поганих людей» не повний і стимулює ще глибшого вивчення і пізнання дитиною. Тому варто чітко висловлювати свою думку і ставлення, аби малюк відповідно формував власне бачення на світ. Найкраще буде пояснити, що: 

  • зброю не можна спрямовувати проти людей, а лише для захисту; 
  • зброя створена для дотримання безпеки;
  • використання зброї в корисних цілях завжди буде покаране; 
  •  відчуття влади і уявної переваги, яке зброя надає, завжди не справжнє (адже проти однієї сили завжди знайдеться інша), воно не гарантує власної безпеки і т.п. 

     І не варто залишати ці пояснення власне філософським розмірковуванням, а варто довести це на певних прикладах (з мультиків чи кіно, або ж продемонструвати наглядно можливі варіанти наслідків використання зброї з негативними намірами – пограти у рольові ігри чи інсценівки за участю дитини).
     Якщо ж ви турбуєтесь про формування агресивності у ранньому дитинстві чи її підвищення з появою подібних іграшок, то ймовірно варто не тримати вдома зброю до віку 3-4 років, тобто до того часу як малюк не почне свідомо аналізувати інформацію, а точніше ваші пояснення. Адже для розуміння таких нюансів, а саме як можна такими іграшками бавитись і чому не можна інакше, дитина мусить усвідомлювати принципи взаємодії у суспільстві. Проте, не варто забороняти, якщо дитина проявить інтерес побачивши подібну іграшку в однолітків і захоче погратись, тому, що дитина бачить як граються інші і відчує себе обділеною, ображеною і отримає стрес, а наступного разу ще більше захоче пізнати цю «заборонену» річ. Оптимальним буде дослідження під вашим наглядом і поясненнями. 
     Варто згадати й про такий своєрідний міф, як формування «чоло вічності» у хлопчиків за допомогою ігор та іграшок пов’язаних зі зброєю. Насправді, це власне такий стереотип, адже зброя давно уже не асоціюється виключно з чоловіками. І, купуючи хлопчику безліч пістолетів і мечів, ви не гарантуєте формування в ньому маскулінності (характерних чоловічих рис), адже для створення і розвитку «справжнього чоловіка» найбільшу і визначальну роль грає спосіб життя і яскравий приклад авторитетного чоловіка, який є в житті цього хлопчика.
     Усі іграшки – це прототипи справжніх речей у світі людини,а от які почуття та емоції вони викликатимуть і які думки та вміння формуватимуть залежить виключно від батьківських настанов і прикладу, лише від сімейного середовища залежить чи використовуватиме дитина зброю у своєму житті і чи відчуватиме страх бачачи мечі або ножі. Сама собою зброя не має позитивного чи негативного забарвлення, це лише певна річ з конкретним призначенням.