Дитинство - це ранок життя...

Субота, 08.08.2020, 16:49
Вітаю Вас, Гість
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Друзі сайту

Вплив усвідомлення дитиною значення слів на загальний рівень її психологічного розвитку

Важливим показником інтелектуального розвитку п’ятирічної дитини є її мовлення. Важливо зазначити, що багато сучасних п’ятирічок не вміють будувати діалог, спілкуються окремими словами. Тобто, 85 % дітей 5 років володіють мовленням на рівні 3-річних.

 

За віковою періодизацією діти п’яти років належать до старшого дошкільного віку. Вони відрізняються від молодших і старших за себе не тільки кількістю прожитих років, а й своїми психологічними особливостями, специфікою розвитку психічних процесів ( сприймання, пам’яті, мислення, уяви, волі, уваги, мовлення) та різних видів діяльності – пізнавальної та комунікативно-мовленнєвої.
До 5 років у дітей уже цілком сформований мовленнєвий апарат; завершується розвиток мовленнєво-слухового аналізаторів, що дає дитині змогу швидко й точно координувати рухи органів мовлення ( губ,зубів, нижньої щелепи, м’якого піднебіння, голових зв'язок, язика) і слуху, що в свою чергу сприяє чіткій й правильній вимові всіх звуків рідної мови. Варто зазначити, що якщо своєчасно, до 6 років, не усунути фізіологічні вади мовлення, вони можуть залишитися на довгі роки життя.

 

П’ятирічні активно грають зі звуками, словами, римують їх аналізують звуковий склад слів рідної мови, виокремлюють перший та останній звуки у слові, визначають порядок інших звуків, тобто у дітей формується лінгвістичне ставлення до слова. За Д.Б. Ельконіним, у дітей 5 років з’являється нове якісне психічне новоутворення – усвідомлення звукового апарату рідної мови, що допомагає оволодівати елементами грамоти та письма.

 

До 6 років у дітей зміцнюються м’язи мовленнєвого апарату, вони вже можуть правильно вимовляти всі звуки ( голосні та приголосні) рідної мови. Регулюють силу голосу: за вказівкою вихователя знижують або підвищують голос залежно від ситуації, у спілкуванні з однолітками користуються помірною силою голосу. Дошкільнята оволодівають фразовим та логічним наголосом у словах, мовленнєвим диханням мішаного типу, збільшується тривалість видиху.

 

Словник дітей 5 років становить близько 2500-3000 тисяч слів; він збільшується впродовж року швидкими темпами. В активному мовленні малюків є всі частини мови. Помітно збільшується кількість абстрактних понять, що характеризується взаєминами між людьми; морально-етичних понять (чемність, хоробрість, ввічливість, гостинність, дружба), узагальнених понять (речі, тваринний світ, транспорт, засоби пересування). Діти легко добирають антоніми і синоніми, охоче виконують різні вправи зі словами (добирають ознаки предмета, властивості, якості, дії і, навпаки, за ознаками, якостями впізнають предмет).

 

Діти 5-го року життя характеризується дуже високою мовленнєвою активністю: вони балакучі й допитливі,Ю за що їх часто називають «чомучками». Як казав відомий дитячий письменник К.Чуйковський, діти 5 років – найдопитливіші істоти на землі, а їхні запитання є потребою невтомної роботи їхнього мозку, прагненням якомога швидше пізнати довкілля.

 

Учені одностайні щодо провідної ролі таких слів у мовленнєвому розвитку дитини. Активний процес словотворення є необхідною школою, «учнівством» в опануванні рідного мовлення, адже він сприяє розвитку мовної здібності, яку визначають як чуття мови. Для п’ятирічних важливий не кількісний склад словника, а його якісний розвиток, адже усвідомлення дитиною значення слів прямо впливають на загальний рівень її психічного розвитку, зокрема інтелектуального.

 

Сприймання слова змінюється впродовж перших років життя: від реакції лише на звуковий бік слова, інтонацію, з якою вона вимовляється, дитина проходить шлях елементарного узагальнення низки однорідних предметів однією назвою до усвідомлення слів, що позначають загальні ознаки певного групування. Слова різного ступеня узагальнень засвоюються за певних умов. Так, засвоюючи слова, почуті від дорослих, дитина не завжди чітко усвідомлює їхній зміст. Вона може засвоювати тільки предметну віднесеність слова, а не систему абстракцій та узагальнень, що стоїть за ним. Основа засвоєння значення слів – функціональна ознака предмета.

 

У старшому дошкільному віці активно формується орієнтації щодо змісту слова, що є неодмінною умовою повноцінного мовленнєвого розвитку та засвоєння дитиною значення багатозначних слів. Складність у їх розумінні пов’язана з відсутністю єдиного усталеного значення, необхідністю контексту, залежно від якого значення слова може змінюватися. Саме тому як засіб збагачення словника дітей рекомендується застосування сематичних рядів слів: антонімів, синонімів, багатозначних слів, омонімів.

 

У старшому дошкільному віці формується свідоме ставлення до слів з переносними значеннями – метафор, фразеологізмів, інших образних слів і словосполучень.

 

Дошкільнята не вивчають правил, вони засвоюють граматичну будову мови інтуїтивно, практичним шляхом під час спілкування з дорослими. Будь-які відхилення від граматичної норми вважаються помилками.